Як пахнуть обійми моєї дитинки
Як ніжно за ручку тримаю її,
Так лагідно до щічки її я горнуся,
І вмить затремчу, то мов рай на землі.
Отакий він є, солодкий присмак щастя,—
То маленька кровиночка, серце моє.
Стільки її оберігатиму, — скільки мені вдасться,
А решту у Бога попрошу, бо й він в мене є.
Я буду завжди тебе любити,
І навіть як виростеш, підеш в далекі світи,
Та молитва моя — то твій хоронитель,—
Збереже, моя пташко, і мені знову верне.
