Я не винюсь і не караюсь,
Не чую, в собі, каяття...
Кудись іду, як вмію й знаю,
Та не кляну своє життя...
Торую шлях поміж роками,
Люблю, ненавиджу, терплю,
А ще боюсь... Боюсь не встати,
Коли спідкнуся на краю
Своєї долі нелихої...
Дарма! Нехай собі веде,
Хіба страхами допоможеш
Пізнати, як воно буде?
Нехай... Я ж кроку не зупиню,
Назад немає вороття!
Ітиму так, як знаю й вмію,
І без вини, без каяття...
