Серпень, спасівець, медяник
Закриває браму літа.
Аромат його духмяний,
Сонцем яблуко налите.
Найбагатший, найщедріший,
Пектораль із зорепаду.
Може й саду - наймиліший,
Тисне руку винограду.
Заглядає в очі осінь,
Груші падають, мов гирі.
Неймовірна неба просинь,
Птах готується у вирій.
Серпень, спасівець, медяник
Осінь кличе сам до саду,
Коровай пече і пряник,
Їй співає серенаду.
Гарний вiрш, Людмило. Дуже яскраво звучить. Досить майстерно описали ви цей лiтнiй мiсяць i тi змiни у природi, яким саме вiн сприяе.
Тiльки от у вас у 2 рядку - якщо йде мова про ворота чи про браму, то украiнською все-таки правильнiше буде - "зачиняе", нiж "закривае":
Зачиняе браму лiта.
Дуже яскраво звучить. Досить майстерно описали ви цей лiтнiй мiсяць i тi змiни у природi, яким саме вiн сприяе.
Чудовий духмяний вірш 
Такого й відпускати шкода... 
