( дитинi загиблого Героя)
ПРИВIТ, МОЄ МАЛЕНЬКЕ СЕРДЕНЬКО!
Пише тобi цього листа людина, яка бажає для тебе ДОБРА та ЩАСТЯ!
Ти ще не можеш прочитати його самостiйно, але вже скоро настане момент, коли почнеш долати всi cходинки знань й з кожним кроком ставатимеш досконалiшою дитиною. От тодi й зможеш це зробити.
Так, СЕРДЕНЬКО, я знаю, що ти будеш дуже добре вчитися, слухатися маму та вчителiв, ретельно виконуватимеш домашнi завдання та матимеш смiливiсть запитувати у вчителя те, чого не зрозумiєш на уроцi. Ми, дорослi,
на нашому шляху теж зустрiчали багато труднощiв, випробувань. Ми теж вчилися. Теж не все розумiли. Теж запитували. Але завжди поряд були люди, якi допомагали нам пiзнати та засвоїти основне правило - це стати ДОБРОЮ ЛЮДИНОЮ!
СЕРДЕНЬКО, пiзнавай цей свiт, вивчай його, спiлкуйся з ним, розповiдай йому про себе гiдними вчинками та думками, неси в нього своє внутрiшнє свiтло й тодi вiн буде наповнений миром.
Колись, через багато рокiв ти знайдеш цього листа. Мабуть вже й не пам`ятатимеш за яких обставин вiн потрапив до тебе. Це й не важливо.
Важливо, що ВСЕ В ТЕБЕ БУДЕ ДОБРЕ, бо твiй татко завжди буде допомагати тобi руками добрих людей та охоронятиме невидимими крильми.
Ти запитуєш, чому я називаю тебе СЕРДЕНЬКОМ? А тому, що вiднинi ти є частинкою мого серця, а я вiддаю тобi своє. Знай та пам́ятай , що вiдтепер в нас з тобою одне серце на двох!
Мiцно тебе обiймаю й цiлую!
ТВОЄ ВЕЛИКЕ СЕРЦЕЛИСТ