Кохана, серденько, благаю,
Ну ж напиши мені листа,
Без жодної звістки я вмираю,
Твоя вбиває красота.
Як я побачив тебе вперше,
Уражений був тобою вмить,
Заколотилось у грудях серце,
Як тополь я почав тремтіть.
Щось сталось з мовою моєю,
У горлі пересохло щось,
Почав як школяр турбуватись,
Мов налякався я когось.
Але все було в нас чудово,
Й розмова, й зустріч – все гаразд,
І потім сам себе соромив,
Що дурнем був у перший раз.
Але тобі я дуже вдячний,
Що вдруге дала мені шанс,
Вважав себе я необачним,
І було це, тривалий час.