Ці ромашки, як подих трунку:
Мій розмай, мій сакральний квіт,
Нерозгадані, мітять «дзвунку»,
У любові розкинуть світ.
Ці ромашки! Чаклунки долі -
Десь кохання, а десь журба,
Пелюстки, пелюсточки кволі,
Волі хочу... моя мольба.
Ох ромашки! Торкніться неба,
Загадайте всі віщі сни,
Нам розлуки повік не треба,
Дивний квіте у світі весни...
(С) Леся Утриско