8.05.19
Я залишусь в твоєму житті занозою
Чи загрозою,
І у пам'яті твоїй спогадом,
Ти у моєму – стогоном.
Якби вміла душа розмовляти!
А може стріляти?
Вона б закричала,
Для пострілу болю замало.
Якби серце не вміло любити?
Що ж робити?
Якщо рветься воно на шматочки
Очі спати не хочуть.
Я залишусь
Тебе не буде
Ти як примара,
Ціна зависока
За щастя захмарне.
Не моє воно було,
Не моє вже й буде.
Якби серце на мить заснуло?
Якби ж?
Сталося б чудо!
