Алгебра - така наука вельми специфічна,
В школі кажуть, аж занадто вона прозаїчна.
Я ж тут спробую змінити поняття нам звичне
І довести, що алгебра творіння ліричне.
Результати під кінець будемо ми мати,
Тож почнемо ми з початку алгебру вивчати.
Перш за все згадати треба і нам повторити,
Про вирази і про числа будем говорити.
Про буквені і числові, вирази ж звичайно,
Нам підручник поведе розповідь повчально.
З степенями і складніші вирази ми маєм
І про значення числове виразів згадаєм.
З чисел, знаків дій і дужок вирази складають,
В результаті усіх дій, значення їх мають.
Є вирази, в яких числа на букви міняють,
Тоді буквеними їх, так і називають.
Якщо буква у виразі змінюватись може,
Тоді й вираз зі змінною зветься дуже схоже.
Щодо виразів ще маєм назви визначальні:
Вирази дробові й цілі - є раціональні.
Два вирази, по значеннях, рівні однаково,
Їх тотожними назвемо, таким новим словом.
Але рівність, що правильна при будь-яких змінних
Маєм звати тотожністю й то є неодмінно.
В разі виразу заміни на йому тотожний,
Перетворенням тотожним має звати кожний.
Розкриваємо дужки, зводимо доданки,
Доводимо так тотожність, з її забаганки.
Розглядаєм степінь числа й пам’ятати маєм,
Є основа і показник, про них тепер знаєм.
Одночлени, многочлени та дії над ними,
Всі правила треба знати, пов’язані з ними.
Область визначення функцій, треба розуміти
Й зобразити на графіку треба їх зуміти.
Я до кожного, до учня, підійти готовий,
Щоб завершити корисно цю нашу розмову.
З середини чи з кінця, де б не починали,
Аксіому вкрай важливу щоб всі пам’ятали.
Якщо ви урок чи кілька, якось пропустили,
Зрозуміти нову тему вам не стане сили.
В такім разі підказати буду я у змозі,
По якій вам треба йти правильній дорозі.
Самостійно підготуйтесь й розв’яжіть завдання,
Тут в пригоді для вас стануть лиш ваші старання.
Ще є в мене ділова, добра пересторога,
До ґрунтовних знань веде не легка дорога.
Треба вчитися сумлінно, не треба лінитись,
Бо здобуті всі знання мають вам згодитись.
Так, між іншим, в жанрі жарту, маю вам сказати,
Що в алгебри, як не дивно, є батько і мати.
Франсуа Вієта треба, її батьком звати,
Математика ж звичайно, її рідна мати.
Під кінець, у жанрі жарту, маю й завершити,
Математики доньку треба всім любити.
ID:
828325
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 09.03.2019 08:51:37
© дата внесення змiн: 13.03.2019 23:45:30
автор: Господар
Вкажіть причину вашої скарги
|