Светлана Чеколаева. Закрыли двери? Не лезьте в окна.
Замок на дверях? Не лізьте в вікна.
І не плазуйте ні перед ким.
Біль від образ, хутко радість зникла?
Що ж, буде досвід, потрібний всім.
Немає входу? Шукайте вихід.
Стояти нащо на місці вам?
Живіть, зробивши свій умовивід,
Відкиньте помсту всім ворогам.
Замок на дверях? Ну що ж буває...
Всіх відкидали в житті хоч раз...
І тільки Бог нас не забуває,
Не залишає, рятує нас.
Немає входу? Замок на дверях?
Надія плаче від прикрих ран?!
Вони відчинять, доріжки встелять.
Та чи потрібно це буде ВАМ?
Оригінал:
Закрыли двери? Не лезьте в окна.
Не унижайтесь ни перед кем.
Сейчас обидно и очень больно?
Так это опыт. Он нужен всем.
Нет больше входа? Ищите выход.
Зачем топтаться на месте вам?
Живите дальше, а, сделав вывод,
Не мстите недругам и врагам.
Закрыли двери? Бывает, что же…
Когда-то кто-то нас всех отверг.
Бог не оставит, спасет, поможет.
Вдвойне воздаст вам. И даже сверх.
Нет больше входа? Замок, и прочный?
Надежда снова трещит по швам?!
Они откроют. Однажды. Точно.
Но будет нужно ли это ВАМ?
та прямо уявила ці доріжки 
