Україна моя!
Богом дана земля,
Розцвіла ти калиною в полі,
І пшеничні поля - це хлібина свята,
Годувала людей всіх довкола.
Із любов'ю у серці вітала гостей,
Сіллю, хлібом святим зустрічала,
І бажання у серці горіло завжди
Жити в мирі зі своїми братами.
Настраждалася багато за вік молодий,
Бо недавно ти крила зростила,
І не думала ти, що злий ворог лютий,
Біля стін твоїх злобно чатує.
Україно вставай!
В грізний час не мовчи!
Бо твій ворог не спить, не дрімає
До Ісуса звернись, Йому щиро молись
І він прийде тобі на підмогу.
Нехай пісня свята і молитва твоя,
Відведе все прокляття і горе,
І настануть щасливі і радісні дні,
І повернуться діти з полону.
І матуся зустріне синочка свого,
І сльозами рясними всміхнеться,
І промовить до сина! Це Бог спас тебе!
Бо у Ньому лиш наша підмога.
Тож молися мій сину, молися,
Щоб не було розлуки і горя,
Щоби наша Вкраїна повстала з руїн,
І навернулась до Господа Бога.