Він у цьому селі народився
Перші кроки зробив навесні.
Кольорові казки-сни дивився.
І літав, коли ріс, увісні.
І були тоді більші дерева,
Вузька стежка здавалася шляхом.
Він тримався за руку міцніше,
Коли нею йшов із рідним татом.
Тоді мама гукала до столу,
Молоком, наливаючи склянку,
Засинав під її колискову,
Спалось міцно до самого ранку.
Дні дитинства умить пролетіли.
Він зустрів своє перше кохання.
Вперше тут довелося побачить,
Свої радощі й розчарування.
А життя пробігає роками,
Подорослішав він і зміцнів.
І знайомими водить стежками,
Двох своїх малолітніх синів.
