Холод проник у світлини погоди,
хуртовина минає як звір природи,
заполонила серце невимовна радість,
й шлях до дому зостався, лиш малість,
Вже стукіт валіз на подвір'ї лунає,
вже омріяна зустріч все більш оживає,
потуга і ласкавий батьківський погляд,
найбільше з усього, що тепер зігріває.
І пісня в душі лунає, що медом солодким,
немов із янголів вуст, свідомість усю поглинає...
