Так не стримно блукають думки,
I так холодно в день коли сонце.
Так повiльно долаю мости,
Коли навкруг однi незнайомцi.
I нестерпно лунають слова,
Якi зовсiм не були моїми.
I незграбно тече ця вода,
Що ловила руками твоїми.
Як сказати про те що лунає,
Кожен день на моєму шляху.
Як почути все те що блукає,
Коли темрява вчить тишину.
́
