Переклад,- не моя стихія…
Але ж,- такі хороші вірші…
Молодий Єсєнін...Сергій …
Виткався над озером маків цвіт зорі,
У бору зі дзвонами плачуть глухарі.
Десь в дуплі обжитому іволга рида,
Та мені не плачеться,- горе – не біда!..
Знаю – кинеш ввечері батьківський поріг,
Сядем в літні пахощі під нагрітий стіг.
Хміль цілунків випаде на дівочий цвіт,
Не судіте, людоньки,- він зове в політ…
Ти сама від пестощів скинеш з себе все,-
Він тебе, розніжену, в темінь віднесе…
І нехай зі дзвонами плачуть глухарі,-
П’є тужні веселощі маків цвіт зорі…
* *
*
Выткался на озере алый цвет зари,
На бору со звонами плачут глухари.
Плачет где- то иволга, схоронясь в дупло,
Только мне не плачется - на душе светло.
Знаю, выйдешь к вечеру за кольцо дорог,
Сядем в копны свежие под соседний стог.
Зацелую допьяна, изомну как цвет,
Хмельному от радости пересуду нет.
Ты сама под ласками сбросишь шелк фаты,
Унесу я пьяную до утра в кусты.
И пускай со звонами плачут глухари,
Есть тоска веселая в алостях зари.
