Ранок. Листя вкрило сад.
Осені останній лад.
Незабаром вже зима
Снігом вкриються дома.
Клен на зиму оголився.
Дрібним дощиком умився.
Засинає до весни
Бачити солодкі сни.
Там позаду тепле літо.
Все теплом було покрито.
На світу все спочивало
І росло та було мало.
Було мало дня і ночі,
Прохолоди опівночі
І жадалось, що безпечне
Життя буде безкінечне.
Та настала пізня осінь
Сонця стало мало зовсім.
З неба сіє дощик сірий
До зими нема віри.
23.11.2018
