Є хмарини купчасті й перисті,
Дощові… Що збирають сніги.
Серед них, одягнувши намисто
Несуть град, які нам вороги.
Є хмарини з крилом лебединим,
Наче янголи, що в небесах.
Є хмарини, що з риком левиним,
Добавляють до серця нам страх.
Є такі, які гріють нам душу,
Що зникають, як сонце встає.
Таким хмаркам вклонитися мушу,
Бо тоді ясен день настає.
Я дивлюся у хмари і мрію…
Небеса – таємниця мені.
Я хмаринці і сонцю радію
І згоряю щоранку в вогні.