Хто ти для мене вже не знаю,
ні друг, ні ворог, просто так,
тебе поволі відпускаю,
давай закінчим цей бардак.
Колись ти був мені єдиним,
найкращим серед інших всіх,
тим другом вірним лебединим,
з ким пізнавала море втіх.
Колись я вірила так сильно
в твої слова, твої листи,
ну а тепер вже і насильно,
не можу вірити, прости.
Були часи, тобою жила,
для тебе дихала, цвіла,
тепер це стало неможливим,
затихло все. Любов пройшла?
Хто ти для мене все питаю,
шукаю відповідь в собі,
тебе спитаю, бо не знаю,
ким я приходжуся тобі.
