Ловлю твій погляд, що на долю схожий,
У ньому заховалась глибина.
Для мене він, неначе погляд Божий,
У нього я пірнув би аж до дна.
Вуста твої пишніші за тюльпани
І брови – дві веселки угорі.
А руки-крила - це душа - кохана,
З якими полетів би до зорі.
Немає в них веселості, кохана,
Що викликає крапельки жалю.
І знову рана, кровоточить рана,
Бо погляд твій, як і тебе, люблю!