Є люди, які живуть далеко,
За кілометри від мене чи на іншому материку взагалі.
І не знаючи мене в обличчя,
Розуміють мене більше, ніж всі.
Такі люди є, я знаю...
Можливо й не зустрінемося ніколи ми,
Принаймні в цьому світі, в цьому житті.
Але є люди, в кого світ схожий з моїм,
Хто бачить його так, як я.
Я вірю, що вони є в житті.
Люди, з якими можна розділити тишу,
Мовчки розповісти про біль душі.
Вони зрозуміють,
Може і якось по-своєму,
Але не залишать, а будуть поряд...
Цього достатньо мені.
Шкода, таких людей немає поряд.
Хоча й накраще, в своєму світі я сама.
Я розділю його з тобою,
Якщо ти бачиш те що й я.
