Завжди бути разом не можуть люди,
Завжди бути поруч не можуть люди.
В вогні незгод згорає все до кінця
Навіщо ж тоді ми так вірно любим,
Скажи: А любов ще потрібна людям,
Побачення миті, палкі почуття?
Її чекаєм, як справжнє чудо,
Одну, ту єдину, як справжнє чудо,
Хоча в житті тривала б лиш мить,
Але тільки з нею ми справжні люди
Тому і шукаєм її усюди,
Вдивляючись в очі, щоразу, щомить
Все наше життя ми чекати будем,
Зірок і у долі просити будем -
Кохання справжнє й вірне знайти...
А що, як життя нас ізнов заблудить?
А що, якщо доля ізнов розгубить
У інші часи, по різні світи?
Її не сховати за мури-грати,
Немає страшніше за неї втрати,
Між нами мур перешкод і розлук
Повір, що я буду тебе чекати,
Невтомно роками тебе шукати,
Твого поцілунку і дотику рук
Завжди бути разом не можуть люди,
Завжди бути поруч не можуть люди.
Як жар вогню усе добігає кінця...
Навіщо ж тоді ми так вірно любим?
Скажи: А любов ще потрібна людям,
Побачення миті, палкі почуття?
Її ми чекаєм, як справжнє чудо,
Одну і єдину, як справжнє чудо,
Із мрій, казок, сподівань та із снів
Бо тільки із нею ми справжні люди
Тому ми шукаєм її повсюди,
Бо ти - моє, а я - твоє кохання і спів.
Мені це подібне на зіткнення. Знайшла по вікіпендії, що таке переспів. Як погано, що в нашому КП немає тих людей, які роз"яснювали, організовували б якісь конкурси для закріплення нового вивченого..
А я надіялась, що можливо, щось мені скажете.. Вредні ви хлопці: той сміється, а той моргає і ніхто нічого не говорить.. Добре, я спробую в переспіві розібратись самостійно..
Дякую, друже! В такому разі, вредним хлопцем залишається Олекса. Але в кінці , надіюсь, він підкаже. Давайте будемо навчатись разом. Я також всього 2 роки, як пишу вірші і перші там такі, що їх краще викинути, як виправити. Але потрібно навчатись і удосконалюватись.
