Дозволь мені тебе любити,дозволь побути поруч,
Тепло рук твоїх відчути,у вічі заглянути доле!
Чому мовчиш,чому тікаєш,чекаєш на усе й відразу,
Та не буває так,тому,що,дорослішаєш також не відразу...
Так хочеться затримати ту мить,коли в дитинстві та щасливий,
Коли не думаєш,що не любить,це все-одно,що ти каліка й нещасливий.
Чому так твориться з людьми,що дух не можна перевести,
Влюбитись хочеться мені,а ось любити не завжди вдається.
Чому так твориться з людьми,що жити хочеш ти з любовею,але
Так соромно мені,коли любов та поруч із тобою,а ти на відстані від неї,немов у сні.
Та сон не може тривати вічно,пробуджуємось ми і ,після ночі завжди буває світло,І
День новий приносить мрії,любов щасливу,тому так радісно мені!
Жити з любовею - це насолода,відчути б її смак,але на жаль,
Цю їжу просить тільки врода,бо інших люблять,та не так...
Чому так радісно мені,коли ти поруч,моя любове,
Коли тебе я бачу не у сні...
Ти йдеш зі мною поруч,моя ти Доле,моя Любове...!
ID:
805036
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 31.08.2018 08:45:30
© дата внесення змiн: 31.08.2018 08:47:28
автор: Ray
Вкажіть причину вашої скарги
|