Коли зорі всміхнуться до мене
І навіють, вслід, мариво снів,
Я по стежці чарівній до неї,
Доберусь, крізь сіяння сузірь
Увійду, у палац диво-казки,
Де чекає й зробивши ледь крок,
Запрошу свою милу до танцю,
Щоб кружляти, всю ніч, між зірок
Шепотітиму тихі зізнання,
Цілуватиму ніжно уста,
Даруватиму квіти кохання
І до самого ранку, ось так...
