Ми Незалежні наче вітер!
Як голос в горах бо луна.
Ми розквітаєм наче квіти.
І ми сміємся як весна.
Ми люди вільної країни,
Хоча ми сковані в руках.
Ми стоємо немов стіною,
І це для світу ніби знак.
Ми не здаємся, хоч вбивають!
Останній подих, як ривок!
Ми піднімаємся, хоч знаєм,
Що не відкрити цей замок.
Ми вірим, боремся, і плачем.
Не слабкість, сила у думках.
Руками землю піднімаєм.
Пшеницю жнемо у полях.
Живемо далі, подих вільний.
І серце вільне все життя!
Ми незалежна Україна!
І це Козацький рід довів,
Що не вмирають козаченьки.
А завжди вільно йдуть у бій.
Руками голими як треба,
Доводять волю ворогам!
Такий народ як наш щасливий.
І ми вклоняємся всім вам!.
