І якось воно так пусто,
І якось незрозуміло
Спекотно в кімнаті, знаєш?
Вивчаєш губами тіло.
І якось воно незвично,
І якось воно не в риму
Слова твої, неначе кулі
Шалено у душу линуть
І якось воно та й буде,
Бо ж ти обіцяєш завше
Цілуєш міцно у губи
Й поквапно кудись спішиш
І якось воно так стало,
Що небо враз прихилилось
І ніч та, коли зітхала
На щастя, уже скінчилась.