Вона була для мене як примара. Ілюзія. Їй місце лиш в моєму сні. Її любов - немов прокляття, кара. Не місце Відьмі у реальному житті. В Її очах танцюють демонята, Вогні палають, іскри - спопелять. І ця жорстокість ніжністю пройнята. Не раз втікав, вертаюсь знов назад. Вуста у Неї кисло-солодкаві І грішне тіло ароматами п'янить. Слова, що ллються з вуст, ласкаві. Вона - це насолоди вічна мить! Вона - tabu, Вона - це заборона. Вона - нестерпний біль, душевні рани. Вона - frullato саксофона. Вона позбавила мене навік нірвани! ©
ID: 797731 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 01.07.2018 15:39:50 © дата внесення змiн: 01.07.2018 23:23:11 автор: Lost Angel
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie