У роки які проминули
був я в мандрівці далекій,
так що навіть дістався
Східного моря країв.
І була та дорога
дуже дальня і дуже довга,
і не раз, було, вітер і хвилі,
труднили шляхи мені.
Я у тую мандрівку
ішов за чиїм повелінням?
Мені іздавалося, ніби
голод мене жене.
І я віддав усі сили,
щоби його втамувати.
Отримав для себе трохи,
й вже більше ніж треба мені...
Усе я життя боявся,
що то не життя по правді,
і ось зійшов з колісниці
і повернув у свій тихий кут.
