Зустріч з Ангелом (ч. 4. Не встиг і роздивитись, як пішла) - з приколами
-----Rem
Яку чудову я зустрів дівчину
Немов червону на снігу калину
Які казкові та блискучі оченята
Які там після неї вже дівчата
----
Які червоні в неї губи
Та як блищать у неї очі
Мабуть Вони мене погублять
І я забуду сміх дівочий
Але малесенькі ці ікла
Що з ротика її стирчать
Вже змусили б мене побігти
Подалі в ліс чи до дівчат
Вона Вампірка, в зграї вовчій
Вона Принцеса, Ангел Ночі
Ось що робила там одна -
Вона шукала дикуна
Голодна мабуть ще була
(Оце тоді так осинило)
Вона мене там стерегла
Бо крові теплої хотіла
Якогось хлопця дикуна
----Rem
Але, чому, вона, мене ще не вкусила?
Чому відкрито так до себе поманила?
Чому дозволила в обіймах так стоять?
І ніжно в губи, мов дівчину цілувать!
----
Сиділи поряд, ми не довго
Бо чули з зграї галас вовка
Все ближче, з лісу він лунав
До себе Ангела гукав
Мабуть шукали, вже дівчину
І розібрали цю хатину
Почувши з неї дух людини
Що їх царівну цілував
Все може може буть, все може статись
Не став я з долею вже гратись
Та й галас змусив завагатись
Не дав нам з нею покохатись
Але в думках я і не мріяв
І навіть думки не гадав
Що покохав тоді надію
Надію що тоді пішла
Так буде краще, хай іде
Мабуть чекає милий вже
З вовками ліс весь прочесав
Кохану дівчину шукав
Лиш оченят огні у слід
Мені лишилися на мить
Лиш погляд дівчини сумний
В душі залишив буревій
Ось стукіт двері, і в тиші
На мить, потріскали кущі
І тільки місяць за вікном
Осяяв шлях і з нею пішов
....................................
