До дня матері...
Жіночі руки. Скільки в них тепла.
Краси в них скільки, ніжності, любові.
Ними матуся в світ нас повела,
Цілуйте руки, бо вони чудові.
«На руці…» Ми просилися малі,
А мама рук не чула, бо стомилась.
Ми на руках були, як у гнізді,
Вона горнула і любові вчила…
І, як нам було затишно тоді,
У мами також пропадала втома…
Мами були тоді ще молоді,
Вони пішли від нас із свого дому.
А, що життя? Життя у нас – це мить,
Спогад потиху знову серце крає.
Час невблаганно вдалину летить,
Та руки мамині ми пам’ятаєм.