Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анастасія Лінчук: Він учився весь свій вік (сатира) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ ABIV, 30.03.2018 - 17:02
Чарівні розмови – як тісто на вуха. Обіцянок випари мов алкоголь. Та хто ж тобі винен? Не хочеш – не слухай! Те саме щоразу. Знову і знову. «Своє резюме надішліть нам І-мейлом. Вкажіть вік, освіту, Ваш досвід, манери… Ми Вам пропонуєм кар’єрне зростання І будьте готові пройти тестування. Сміливо приходьте в те місце і час, Які ми призначимо саме для Вас. Стажера з великим запасом терпіння, Що має енергію й сили рушійні, Без зайвих амбіцій, питань і вагань, Людину гнучку, креативну, здорову, Натхненну, дієву і «Завжди ГОТОВу», Без недоречних питань про зарплату, Ми раді хоч вже на роботу прийняти! І не турбуйтесь про форму оплати – Вам грошей ніхто не збирався давати. Всі скарги, заяви нехай зростуть мохом… Вітаємо! Ви називаєтесь лохом!» Кому вже описана сцена знайома? Скількох гіркий досвід образи спіткав? Можливо є хтось, кому ліки відомі? Діліться, будь-ласка, мій дух занепав! Інна Рубан-Оленіч, 30.03.2018 - 15:31
оце в точку... вчись-вчись...а поки знайдеш місце під сонцем, то і старість не за горами..
|
|
|