Залиш ту тишу, знаєш де
На рідній Сумщині в краях
Позбав фантомних тяг мене
Мені тебе, тобі всіх благ
В очах знедолених від втоми
Не плач дощами в моє "вчора"
Я нині їхав би додому
До нашого, маленька, двору
Де гори нижче нижчі за дерева
І жито хилиться дозріле
Де ти моя і ще не стерво
І ми найліпшого хотіли.
Залиш той спокій, котрим марю
Котрим і житиму завжди
Твоїх очей чарують чари
Що проглядають окрізь сни.
