Неначе мій народ - словяни, українці то полова,
Хіба не був у нас червоний геноцид?
Сичать про голокост, про голодомор ніде не слова,
Бо гої ми.для іуд.їв, як скотини різновид.
За те, що ми пригріли зміїв й вивели у люди,
За те, що ми писемність, землю обробляти подали.
За це віддячують в віках рептилії... - приблуди,
Історію Всевишню нашу й славу відняли.
Тепер вже їхні внуки й правнуки всесильні,
Щодня пости, хрести... отрута випита до дна.
Як докір нам кургани і надгробки надмогильні,
За те, що ж.д нас в власній хаті розпина.
