А ми з тобою знову йдем на каву.
Надворі дощ, мелодія сумна.
А ми залишимо нудні домашні справи,
Бо, біля тебе я п*янію без вина.
В твоїх очах я бачу синє небо,
Сама, як сонечко весняне виграєш,
І в зиму люту тепло біля тебе,
З любов*ю в серці, люба, ти живеш.
Душа навиворіт – беззахисна дитина,
Але не бійся, захист є всякчас:
Як щирі вчинки здійснює людина ,
Бог бумерангом захищає нас.
Отож, вдягайся, ми йдемо на каву,
Нехай туман, і дощ, і листопад,
Зустрінемось, віддавши Богу славу
Щасливі вдвічі вернемось назад.
