Зустрілись з нею вранці випадково в Інтернеті,
наткнувся у мережі на розкішний Instagram.
Направив із повагою їй смайликів букетик,
у відповідь отримав смайл і ще грайливий спам.
Відповідала в лічку трохи стримано і чемно,
соромилась неначе... в кожній букві чувся страх.
Його розвіяв, так здалось, й про почуття взаємні
почав писати й ще про те, що бачив уві снах.
"Вам пропоную ввечері банкетик невеличкий,
відмітити знайомство і поїсти бастурми,
зустрінемось о другій на місточку через річку,
я буду вдягнений у майку й джинсові штани.
Відповіла, і сором аж сочився через слово:
“з чоловіками не знайомлюся в таких місцях”
я написав, що в захваті і буде все чудово,
закоханий безмежно і вже геть на небесах.
Зустрілися у певний час на річці десь к обіду,
в яскраву чорну блузку була вдягнута вона,
сиділи потім у кафе, дивились на сусідів
і розмовляли про кохання з келихом вина.
Я потім довго згадував ту дівчину вродливу,
щось шепотіло в животі про дивовижну мить...
Прийшов до тями біля річки вранці і на диво
годинник й гроші зникли десь і голова болить...
2017р.
************************************
История одной любви
Мы встретились случайно утром в Интернете,
Я ей послал шикарный смайликов букетик,
Она ответила, чуть сдержанно, заметьте,
Я предложил на речке маленький банкетик.
Ответила опять, стесняясь каждой буквой,
Что не знакомится с мужчинами так просто,
Я написал, что лето будет нам порукой,
И что влюблен, спешу отметить это тостом.
Намеренья мои глубоки и серьезны,
Люблю кататься сыром на сукне зеленом,
Или спортивный образ жизни стал позорным?
Мне погрести на лодке с Вами не зазорно.
Мы встретились на берегу реки к обеду,
Она неотразима в яркой черной блузе,
Сидели с ней в кафе, глазели на соседей,
Совместно растворялись в зазвучавшем блюзе.
Теперь я вспоминал про чудное мгновенье,
И девушку-знаменье красоты небесной,
Когда очнулся я у речки в воскресенье,
Исчезли вещи, ну денек, расстройство, честно...
2015 г.