Обійняти тебе я хотів би,
Ніжно, ніжно так взяти за руку,
Задивитися в очі ясні твої,
хоча б трохи, на одну лиш хвилинку.
Милуватися посмішкою милою
І ловити всі твої рухи,
Говорити, як сильно люблю,
після довгої і тяжкої розлуки.
Я без тебе, немов без повітря,
Задихаюся серед сотні людей,
Посміхаюся ззовні в обличчя,
А в душі розриваюся вщент.
Ти затримайся хоча би на мить,
Зупинись, подивися на мене,
Тяжко наяву лишитись тобі,
То прийди хоч у снах ти до мене.