О доле, підожди, не поспішай.
Іду життям, як по гарячім лезі,
А ти мене несеш у піднебесся,
О доле, підожди, не поспішай.
Допоки час є, прошу я - дозволь
Думки і дух зібрати по-новому,
Себе відчути в щасті неземному.
Допоки час є, прошу я – дозволь.
Щоб світло не погасло у душі,
Примнож в мені любов, надію, віру,
Дай, доле, впитись ніжністю над міру,
Щоб світло не погасло у душі.
Дай щастя, доле, хоч один ковток,
Крізь сон уста коханого відчути,
Єдиною йому у світі бути,
Дай щастя, доле, хоч один ковток!
(22.11.2017р. переклад)
О, дякую! Таки буде краще! Таким чином можна уникнути багатьох шипячих літер.
Виправляю.
Робила переклад свого російськомовного романсу, який написаний був давно. Переклад був потрібний до вечора українського романсу. Десь зо два тижні над ним "билася". Чи то настрій був невідповідний, чи то перекладами давно не займалася...