О доле, підожди, не поспішай.
Іду життям, як по гарячім лезі,
А ти мене несеш у піднебесся,
О доле, підожди, не поспішай.
Допоки час є, прошу я - дозволь
Думки і дух зібрати по-новому,
Себе відчути в щасті неземному.
Допоки час є, прошу я – дозволь.
Щоб світло не погасло у душі,
Примнож в мені любов, надію, віру,
Дай, доле, впитись ніжністю над міру,
Щоб світло не погасло у душі.
Дай щастя, доле, хоч один ковток,
Крізь сон уста коханого відчути,
Єдиною йому у світі бути,
Дай щастя, доле, хоч один ковток!
(22.11.2017р. переклад)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763009
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2017
автор: Мазур Наталя