Військова мова — є наказ
Короткий, стислий, однозначний — без промови:
Завдання, засіб, термін, час,
Взаємодія, варіанти та умови.
Нічого зайвого — ніяких почуттів.
Життя і смерть пліч-о-пліч в однострої.
Ні побажань, ні сліз, ні теплих слів -
Ти сильний, мужній, ти — сталевий воїн!
Немає місця у наказі для любові -
Про ніжність нас навчили забувати
І навіть сни і ті не кольорові,
Проте, як рідні, між словами, брудні мати
Я вчуся зараз знову говорити -
Пригадую невживані слова…
Лише тепер я маю право жити,
Душа у мові знову ожива.
Та, рідна, батьківська, співуча і чудова,
Якою промовляють до дітей,
Якою матері співають колискову,
Яка не убиває в нас людей…
Цією мовою зриваю тверду крицю
Під нею — що живе і що болить
Армійську кригу - нелюдську дурницю
Лише вона і може розтопить...
