Тікають сни. Давно минуло й літо,
І осінь до кінця вже добіга,
Та не перестає душа боліти,
Бо край мій топче ворога нога.
Щодень я жду з Донбасу повідомлень,
Там день і ніч ідуть важкі бої,
Й від того ніби губиться свідомість,
Бо ж люди гинуть, кращі і.. свої…
Один убитий, два чи три щоденно,
А скільки ж тих, хто мучиться від ран!
Я хочу знати вкотре достеменно,
Коли настане світла та пора ,
Коли народ мій мирний сон здобуде
І перестануть гинути сини,
І заживуть щасливо наші люди,
Не знаючи ніколи вже війни?!
Чернігів. 12.11.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
болюча тема і актуальна 
