В’ється стежечка по полю. Навкруги все мов у сні, Тут стоять берези та стрункі тополі, Там – дуби столітні вартові. Квітоньки усі заснули, Ніжно пригорнувшись до землі. Лише, як вітерець – пустун повіє, Всі голівками вклоняються мені.
ID: 758125 Рубрика: Поезія, Пейзажна лірика дата надходження: 31.10.2017 19:14:11 © дата внесення змiн: 31.10.2017 19:14:11 автор: Diana_Sl
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie