Googling ourselves
Philip Schultz
New Yorker Oct 23 2017
Ці незнайомі однофамільці,
що з ними весь час щось вібувається,
їх викрадають, у них видурюють гроші,
їх відзначають нагородами,
вони помирають із жахливою швидкістю.
Трансвестит-дезинсектор звинувачений у згвалтуванні
в Кенсинґтоні, штат Огайо, засуджений
до 72-х років без права на заставу, поліцейський, убитий
грабіжником у Термополісі, штат Вайомінґ - чи могли вони
уявити собі флорідського художника-однофамільця,
що спілкується з інопланетянами за допомогою скульптур,
зроблених із залізничних рейок, або що про них
написав поему ще один член нашої надто численної сім'ї
з причини, яку ніхто з нас не здатний пояснити?
Часом я боюсь, що існую тільки в уяві.
Ловлю себе на тому, що дивуюся, чому я подобаюсь собі
тільки коли, скажімо, я ношу маску вчителя -
чи це тому, що я бачу себе тільки очима інших?
В такому разі, хто я є насправді? Коли я один вночі
дивлюся якусь гру з мя'чем, я завжди несподівано помічаю,
що говорю про себе в третій особі, дивуючись, чому
цей чоловік так переймається чимось, у чому він не грає ніякої ролі.
Легше дивуватися, чому Ніцше шукав
симпатію своєї душі, істину, знаючи, що він її зневажатиме,
мабуть боячись, що не виживе. Уявляти, як він пізно вночі
шукає вічно мінливого, невловимого самого себе,
минуле, що більш придатне для життя і більш поблажливе,
над усе бажаючи знати, чому хтось із його іменем міг сказати,
"Поети занадто багато брешуть... хто з нас не розбавляв своє вино?"
Пізно вночі Павутина є небезпечним болотом, що переповнене
самоаналізом із пристрастю до підглядання і схильністю видавати себе за когось іншого,
суб'єктами, що свідчать одночасно за і проти себе, шукають доказів
тріумфу і співучасті в злочині, санкцій без злоби,
зачіпки чи Бога. Хто ця людина, що поглинута перибиранням
усіх своїх облич оповідача, почуваючи себе якоюсь мішаниною,
що потрапила в пастку між Небом і землею,
плюючи проти вітру? Може вона зайнята цим, бо знає,
що наближається її кінець, і незабаром вона щезне,
стане нічим? Чи вона вивчає кожного, хто має її ім'я,
бо той міг винайти час, чи співчуття, чи Бога,
і полюбить її, хоч на хвилину, такою, як вона є?
ID:
757429
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 27.10.2017 18:03:55
© дата внесення змiн: 31.10.2017 15:30:56
автор: Nemyriv
Вкажіть причину вашої скарги
|
