Волошковим, серпневим світанком
Берегиня ішла в дивокрай,
Де вкривала прозорим серпанком,
Тим, що вчора зіткав водограй,
Золотаву принишклу діброву…
Розмаїттям осінніх казок
Потішала хмаринку ранкову,
Для багаття збирала хмизок…
Запалало багаття, мов сонце,
Смолоскипом натхненних бажань.
Щедра осінь відкрила віконце
В тихий рай, де немає страждань,
Де летить у міжзоряний ирій
Перший вранішній клин журавлів…
Берегині, натхненниці щирій,
Шле вітання дух стиглих ланів,
І діброва ота золотава
Чарівниці ранковий привіт
Посилає із вітром ласкавим,
Що за нею летить слід у слід…
