Згубило літо теплі кольори,
Зозуля житнім колосом вдавилась,
Чи то від спеки літньої стомилась –
Це час передосінньої пори.
Відпахло літо стиглим ячменем
Із жовтооким поглядом ромену,
Й волошкою, що тут зросла для мене.
З приходом осені цей запах теж мине.
Темніють лапи бузини густі,
І шкіряться червонощокі груші,
Лоскоче ніжно серце мені й душу
Калинове намисто на кущі.
7.02.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
Гарно, майстерно.. Відцвіло літо, тепер будемо чекати від осені добра.. Жаль, що ми тепер стаємо уже не ті, що були рік назад...
Гарної вам осені, Аню!