Ах, моє сонце! Літо проминає...
Ще залишилось кілька теплих днів...
І журавель над хатою кружляє...
Чи ти мене, мій друже, зрозумів?
Ось так пройде усе, що перетерлось,
Перемололось в м'ясорубці днів.
Нам мріялося... І було нестерпно
Чекати те, що кожен з нас хотів.
А дні злетять осінніми листками.
Осіннє листя - сторінки книжок,
Які закінчаться колись. І з нами
Підуть в могилу... Серце на замок!
Навіщо ці даремно хвилювання!?
Є Бог і доля, - пишуться книжки.
Щасливий кожен, хто пізнав кохання,
Хто віднайшов в житті свої стежки.
Минає літо... Все житті минає!
Минають люди, запахи, смаки...
Вечірнє небо птаху обіймає.
І ти мене до себе пригорни.
читається легко, написано, як музика 
