Шипшина завжди нагадувала мені своєрідну форецю.Чому спитаєте ви.Ось листочки це щити,які тримають солдатики-жилки,а ось шипи завжди для мене були маленькими гарматами.Як і кожна фортеця шипшина берегла щось прекрасне й незакінчене.Квітка з рожево перламутровими пелюстками.Сама квітка дуже навіть закінчена,але поезії про неї не закінчені й по сей день.