Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: laura1: Бабусі крізь вічність і час - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Променистий менестрель, 05.02.2018 - 13:15
Святі почуття, святі вірші наші Бабусям... У мене туж було аж дві Бабусі і жодного живого Дідуся, на жаль. Та я всім їм написав посвяти. Одна з них: Бабусі Палажці присвячується Де ж голуб білий, де та синь, Що обвиває нас в Нірвані? Я небо хочу попросить – Мені явило щоб неждано Той образ, зве вже без причин По рідній, хоч небесній Феї, Що відлетіла в далечінь – Душа моя болить за нею. Слова Ти мудро берегла, В житті Ти ними не смітила, Поради лиш в очах несла, Рядком посидіти любила. Дісталося по долі їй, Щоб стать дражливою і злою... Ні! Доброта і ласка з вій – То мудрість поряд йшла з імлою. Вона знегоди знов несла, Переступаючи припони: Не жалілась і не кляла, Не звала помочі сторонні. Нікого не судила, ні; Не роздавала всім поради, Та заповіт її в мені – Живу з ним в Світі, Бога ради. Де ж голуб білий, де та синь, Що в ній Душа її літає, Проміння щастя посилає? Прощення хочу я просить. Не приголубив й не сказав В житті цій славній білій птиці Та в час останній відлучився, Не попрощався... Як узнав – Вже пізно було – відлетіла Жар-птиця, Бабця, біль її – У ті незвідані краї, Що душу їй тепер зігріли... І звідти вже листів не жди, Все відбулось і віддзвонило. Де ж голуб білий, де та синь, Що нас з тобою в час єднає І душу милує, вітає? Надію зустрічі носить... В житті другому – ким там будем, В якім спорідненні життя? Стежинки зійдуться, розбудять Нам душі – ось такі чуття. Та раптом голуб вже на плечі Сідає, ніжно щось так шепче... Ти хто? – Мені лиш воркування, Твоє, бабусине сказання, Що мрії збудуться мої. Почула... Хтось з’єднав мости – Я взнав, що тут витаєш Ти, Бо Серце образ твій вже чує, Неначе хтось рядком чатує... Тут птиця біла вверх злітає... Прощай, зустрілись. В небі тане... 01.12.2001р. laura1 відповів на коментар Променистий менестрель, 05.02.2018 - 13:33
Так, нам з Вами повезло у житті. В нас були чудові бабусі. Не всі таких мають. І хоч молодість жорстока і не завжди ми приділяли увагу своїм бабусям і батькам, та вони нам це прощали. А такі вірші потрібні, бо може хтось, читаючи їх, не зробить помилок. Буде більш уважним до своїх рідних. Вірш Ваш душевний, сповнений вдячності і любові. Вірю, що наші рідні їх почують.
Променистий менестрель відповів на коментар laura1, 05.02.2018 - 13:41
Дякую, Лауро... Звичайно почують, бо вони ж як правило - наші ангели охоронці. Не тільки чують, але нашим мріям всіляко допомагають збутися...
Ніна Незламна, 28.06.2017 - 16:31
Дуже гарний вірш! Душевний,стільки в ньому тепла і любові!Вам повезло,можна сказати,не всі нажаль можуть ласку бабусі пізнати. Гарна присвята! laura1 відповів на коментар Ніна Незламна, 13.07.2017 - 22:36
Дякую Вам, пані Ніно. Так, у мене була найкраща бабуся.
laura1 відповів на коментар Елена Марс, 28.06.2017 - 16:16
Дякую Вам, пані Олено! Туга у вірші тому, що дуже любила свою бабусю. Вона була для мене і мамою і бабусею.
Любов Ігнатова, 27.06.2017 - 08:16
Світла пам'ять Вашій бабусі.Надзвичайно тепла, душевна і красива присвята laura1 відповів на коментар Любов Ігнатова, 28.06.2017 - 16:14
Дякую Вам, пані Любо! Рада, що вірш сподобався!
laura1 відповів на коментар Фея Світла, 28.06.2017 - 16:06
Дякую Вам! Рада, що вірш сподобався! Моя бабуся була простою і водночас величною людиною.
Дякую тобі, Надієчко! Цей вірш якось прийшов спонтанно. Чомусь виникла така потреба. Один про неї давно вже писала під назвою "Ціна життя".
laura1 відповів на коментар Володимир Шевчук, 28.06.2017 - 16:08
Дякую Вам, пане Володимире! Рада, що завітали!
|
|
|