Запах солодко лоскоче ніздрі
Тьмяно
Кухні. Тарілки. жовте
Стіл і стіни, боже як медвяно
Я не пьяний, я в дурмані гіацинтових парів
І впиваюся в нірвану, розчинився, мій живіт,
очі, у савані,
дивний рій та кріт сліпий
Місяць - жовта плазма в фіолеті неба
Не чіпай обличчя. смій! ще крок ще рух, не треба
Синтетичні вулиці, рик повз
Я у вирі, я в центрі, я свічуся
Крок поза межі, за світло
Ще літеру вустами, не ображайся до нестями
Я не твій друг
Ні ворог
Ні коханець
Я легкий вітер
Цигарками не витравиш
В'їлися
Не витравиш травою, їдучою водою, нічим
Так сталося, що я побачив білі як сніг білки
Темні очі, статично неминучі
Як і моє завтра
