Що, врешті, маєм, Проживши вік земний свій? Пам’ять і печаль. Та ще незмінно синє Без меж високе небо.
ID: 733660 Рубрика: Поезія, Рубаї, хоку, танка дата надходження: 16.05.2017 07:22:49 © дата внесення змiн: 16.05.2017 07:22:49 автор: Едельвейс137
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie