Переглянувши наші світлини можна почути, як б'ються серця.
Ти, напевно, не поведеш мене ніколи до вінця,
Але просто знай, що я кожну невиконану обіцянку пам'ятаю.
Я нагадаю тобі про них перед дверима до раю.
У місці, де зходяться душі закоханих і не дуже.
Ти не зробив мене щасливою і вірним не був, друже.
А я лише хотіла гарячі поцілунки надсилати поштою.
Можливо, це неправильно, бо не я відправляла кожному.
От тільки то були не цілунки, а тихі і щирі зізнання.
Люди, поети, експерти, скажіть мені - це кохання?