Воно крапає на мене спекою –
Це нестримне бажання
Кричати-кликати
Шукати тебе по всіх
Вулицях міст цієї країни.
Боже
Дай мені дощу
Я захлинуся ним
І криком
Дай мені прохолоди
На ці опіки
На цю спрагу
Щоб я босою
Не жебракувала
По всипаних
Скалками тротуарах
Лише за те щоб відчути
На поверхні душі
Його подих
Кричати-кликати
Та слова
Розквітають лезами
Розрізаючи мою горлянку
Залишаючи мені
Ковтати повітря
Боже
Нехай той дощ
Що вірю ти мені
В відповідь
Чорними хмарами
Виплачеш
Лиш би русалка - душа моя
Не згинула
Впаде на його волосся
Попелом
Де б він не був
Даруючи
Йому бажання
Жити і дихати
Ховаючи Його
Від всіх негод
Для мене
Когда не остаётся слов в конце, мне кажется это лучшее что может быть,
Хотя моё женское любопытство, против незнания тех что появлялись в момент прочтения.
я так рада, что тебе нравится то, что я пишу очень-очень
дякую!
Гарний вірш! 
вы сегодня меня почти засмущали
я нечаянно.
