Другий день сніг іде,не вщухає ніяк.
Під зонтами дорослі та діти.
Дощ із снігом-загадка природи чи знак?
Бо надворі не грудень, а квітень.
Все проснулось навкруг від зимового сну,
Ранок співом птахи зустрічали,
Щиро, радо вітали тепло и весну,
Та зима непомітно підкралась.
Нагло сіє дощем, закидає сніжком
На розквітлі дерева і квіти.
Дме сердито згори, повіва холодком
На додолу похилені віти.
Похилили додолу голівки свої
Гіацинти, нарциси, тюльпани.
Від сніжинок холодних пекучих роїв
І морозного подиху в"януть.
Водії спантеличені, хмурять чоло,
"Перевзули" вже зимню резину.
Школярі й не гадали- аж так повезло,
Знов канікули-радість нестримна.
Бо опалення вже відключили давно,
Тепло мов і закриєм сезон.
Та погода у зиму відкрила вікно,
Сперечатися тут не резон.
Слід від каплі пливе на спітнілім вікні.
Не збагну я допоки ніяк.
То погода навчає чомусь нас? чи ні?
Що це в неї- чи примха? чи знак?
